Захистіть свою дитину від невиліковного паралічу!

В Україні спалахполіомієліту. Сімейні лікарі та педіатри Южноукраїнської міської територіальної громади закликають батьків прийняти відповідальне рішення і захистити життя та здоров’я своєї дитини.

Що таке поліомієліт?
Поліомієліт — високозаразне вірусне захворювання, що може викликати невиліковний параліч і призвести до смерті. Захворіти на поліомієліт можуть усі — і дорослі, й діти. Найчастіше ця небезпечна хвороба вражає дітей до 5 років.

Захворювання викликають поліовіруси, що потрапляють до організму зазвичай через немиті руки та іноді через брудну воду. Вражаючи нервову систему людини, поліовірус може призвести до незворотних рухових розладів та навіть смерті людини протягом кількох годин. В абсолютній більшості випадків носіїв поліомієліту, які поширюють його, неможливо виявити вчасно — через відсутність взагалі будь-яких ознак хвороби.

Якими є симптоми хвороби?

Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом може тривати від 4 до 35 днів, після чого може розвинутися поліомієліт. При цьому прояви хвороби можуть бути різними:

Жодних симптомів:без будь-яких проявів хвороба протікає у понад 70% випадків. У такому разі вірус створює особливу небезпеку для тих, хто оточує його носія, оскільки присутність і швидке поширення смертельно небезпечної інфекції лишається непоміченою.

Грипоподібні симптоми:лихоманка, головний біль, біль у животі й горлі, нудота і блювання, — протягом кількох днів може проявлятися один чи кілька з них. За такої форми хвороби, яка виникає у 25% випадків, вірус поширюється найактивніше, залишаючись непомітним через схожість з симптомами грипу.

Рухові розлади:сильний біль в уражених м’язах і рухові розлади аж до повного паралічу, який може розвинутись за кілька годин.

Які наслідки може мати хвороба?

Поліовірус поширюється непомітно і швидко через відсутність будь-яких ознак захворювання у більшості носіїв, створює загрозу невиліковного паралічу і смерті для величезної кількості невакцинованих дітей і навіть дорослих. Тож, якщо ви у вашої дитини «тягне руку» або вона не встає на ніжку, негайно зверніться до вашого лікаря/-ки.

Невиліковний параліч

Поліомієлітний параліч може вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя. Ураження дихальних м’язів часто призводить до смерті. При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м’язів не відновлюється.

Смерть

Серед тих, кого паралізувало внаслідок поліомієліту, 5–10% помирають через те, що параліч вразив саме дихальні м’язи. Врятувати й підтримувати життя в таких випадках можливо, лише штучно підтримуючи процес дихання.

Як захиститися від поліомієліту?

Ліків проти поліомієліту не існує. Єдиним і безальтернативним захистом від хвороби є вакцинація.

Якщо 90—95% людей у країні має імунітет проти інфекційної хвороби, вона не поширюється, навіть якщо збудник завозиться з-за кордону. Такий імунітет називається «колективним», і саме він дозволяє захистити від небезпечних інфекцій тих, кому не можна робити щеплення через постійні чи тимчасові протипоказання.

В Україні вакцинація проти поліомієліту входить у перелік обов’язкових гарантованих державою щеплень, які можна зробити у державних поліклініках безкоштовно відповідно до календаря щеплень.

Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень дитина має отримати 6 доз вакцини від поліомієліту:

· у 2 місяці: 1 доза;

· у 4 місяці: 2 доза;

· у 6 місяців: 3 доза;

· 18 місяців: 4 доза;

· у 6 років: 5 доза;

· у 14 років: 6 доза

Відмова батьків вакцинувати дитину в 6, або 14 років безглузда. Як свідчить статистика, на першому році життя практично всі діти, які проживають на території Южноукраїнської міської територіальної громади, отримали перші три дози щеплення. Але неповна вакцинація не захистить вашого нащадка від захворювання на поліомієліт!

Закликаємо батьків звернутися до свого сімейного лікаря (педіатра) та перевірити статус щеплень вашої дитини згідно з Календарем. У разі потреби, запланувати й надолужити пропущені щеплення! Вакцини, які наразі використовують в некомерційному комунальному підприємстві «Южноукраїнський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (як і в інших державних, комунальних й приватних клініках країни), зареєстровані, сертифіковані й дозволені для використання в Україні.

Управління охорони здоров’я

Южноукраїнської міської ради

Дітей, нещеплених від поліо вчасно, вакцинують

МОЗ наказом від 30.12.2021 №2922 затвердило План заходів зреагування на спалах циркулюючого вакциноспорідненого поліовірусу тип 2.

Документ розробили фахівці Центру громадського здоров’я МОЗ України спільно знаціональними та міжнародними експертами після спалаху поліомієліту другого типу на Рівненщині.

+

План передбачає, що всіх дітей віком від шести місяців до шести років, які неотримали щеплення вчасно або отримали з порушенням Календаря профілактичних щеплень в Україні, вакцинують інактивованою поліомієлітною вакциною. Розпочали в січні 2022 року. Дітей віком до шести років додатково щепитимуть оральною поліомієлітною вакциною.

В Україні вакцинація від поліомієліту обов’язкова та ґарантована державою. Її можна зробити безплатно в державних закладах охорони здоров’я. Батькам дітей віком від шести місяців до шести років, які пропустили одне чи два щеплення, МОЗ рекомендує звернутися до лікаря загальної практики— сімейної медицини чи до лікаря-педіатра.

/Files/images/IMG_20211207_151225.jpg

/Files/images/IMG_20211207_151252.jpg

Чи вести дитину в дитячий садок, якщо в неї легкий нежить або кашель

Одні батьки вважають, що дитячий колектив може відвідувати лише здорова дитина, інші — легкий нежить або кашель — не завада йти в дитячий садок.

Поради батькам, аби не нашкодили своїй дитині та іншим членам колективу дитячого садка, особливо в пандемію COVID-19 У пандемію COVID-19 легкий нежить або кашель— вагома причина не йти дитині в дитячий садок. Зважайте, що то можуть бути симптоми саме COVID-19. Це захворювання— високо контагіозне. Тому навіть за легкого кашлю чи нежитю дитина буде джерелом інфекції у віковій групі— захворіють інші діти, вихователі та їхні помічники.

Окрім того, лишіть дитину вдома та зверніться до лікаря загальної практики— сімейної медицини чи лікаря-педіатра, якщо вона:

· має температуру тіла понад 37,2 °С;

· в’яла та слабка;

· постійно кашляє;

· втратила нюх або смак.

У дитини з’явилися диспепсія та висип на шкірі— їй точно зась до дитячого садка.

Легкий нежить або кашель— не протипоказ відвідувати дитячий садок, якщо вони залишкові після перенесеного захворювання. Утім, COVID-19 має триваліший період одужання, тому ліпше залишити дитину вдома доти, поки ці симптоми не зникнуть. Вона може виділяти вірус під час кашлю та сякання ще протягом двох тижнів, навіть якщо немає інших гострих симптомів захворювання.

Ще один аргумент побути вдома - недоліковані захворювання часом спричиняють ускладнення або хронізуються.

Якщо дитина хворіла, наприклад на кашлюк, то зважайте, що вона не заразна через 5днів від початку прийому антибіотиків. Однак за чинними нормами карантин для хворих триває 25 днів від початку захворювання.

Щоб повернутися в дитячий колектив, дитина має бути активною та добре почуватися. У неї має триматися температура тіла, нижча ніж 37,2 °С,без жарознижувальних лікарських засобів. Тому перш ніж повернути дитину до дитячого садка, проконсультуйтеся з лікарем загальної практики-сімейної медицини або лікарем-педіатром. Лише він визначить, чи може дитина відвідувати дитячий садок, і видасть медичну довідку. У ній лікар зазначить рекомендації щодо режиму дитини-реконвалесцента на перші 10–14днів.

Американська академія педіатрії зазначає, що діти дошкільного віку частіше хворіють на ГРВІ, якщо відвідують дитячий садок. Навіть сумлінна вакцинація згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні не захистить їх від усіх вірусів та бактерій на 100%, однак убезпечить від ускладнень захворювання. Уже на другий рік відвідування дитячого садка дитина хворітиме менше, оскільки вплив великої кількості вірусів та бактерій сформує імунітет.

Щоб захистити дитину від інфекційних захворювань, навчіть її прикривати ніс та рот, коли чхає чи кашляє, викидати використані серветки до смітника, ретельно мити руки. За можливості щороку робіть їй щеплення від грипу.

/Files/images/IMG-1846e0665ba4f3b960a3369b51ef7d53-V.jpg

/Files/images/IMG-192d208e7484c5a5df11bb7b35a34d81-V.jpg

/Files/images/IMG-4acf790798c036b03251e2cdea649551-V.jpg

/Files/images/108779076_690106788254328_2979331260968487969_o.jpg

ЗАХИСТІТЬ ДИТИНУ ВІД РОТАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ

#Ротавірусна_інфекція, яку часто називають «кишковим чи шлунковим грипом», «ротавірусом»- це гостре інфекційне захворювання, одна із причин важких діарейних недуг в усьому світі, зокрема у дітей. Даний вид інфекції особливо небезпечний для малюків віком від 6 до 12 місяців, однак нею можуть захворіти і дорослі.
Інфікування відбувається не тільки фекально-оральним шляхом безпосередньо, але й за допомогою контакту з поверхнями, предметами, що могли бути забруднені (іграшками, меблями, інфікованою водоюта під час їжі). Інкубаційний період – від 12 до 24 год

СИМПТОМИ: – підвищена температура тіла, лихоманка; – втрата апетиту; – нудота, багаторазова блювота; – здуття, діарея; – ознаки зневоднення, загальна млявість. Симптоми хвороби можуть тривати від 2 до 5 днів.

ОСНОВНІ МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ: 1.Вакцинація – захищає від ротавірусних гастроентеритів і розвитку тяжких форм захворювання. Застосовується з 6-тижневого віку, бажано до 16 тижнів та вакцинація повинна бути завершена до 24 тижнів. 2.Дотримання правил особистої гігієни. Дотримуйтесь цих простих правил і тоді шансу хворобі не дати.

До уваги батьків!


Дотримання повітряно-теплового режиму в ДНЗ!

З метою профілактики вірусних інфекцій, дотримання повітряно-теплового режиму в ДНЗ доводимо до Вашого відома вимоги Санітарного регламенту для дошкільнихнавчальних закладів (затвердженоНаказом Міністерства охорони здоров'я України 24 березня 2016 року № 234, зареєстровано в Міністерстві юстиції України14 квітня 2016 р. за № 563/28693

VI. Повітряно-тепловий режим

1. Оптимальною температурою у групових осеред­ках дошкільних навчальних закладів є +19-23° С. У залах для занять му­зикою та фізичною культурою — +18-19° С. У теплих переходах — не менше +15° С.

У приміщеннях, що займають кутове положення або знаходяться в торці будівлі дошкільного навчального закладу, температура повітря повинна бути не мен­ше+21° С

Кімнатні термометри мають бути розміщені на вну­трішній поверхні кожного приміщення, де перебувають діти, на рівні 0,8-1,2 м від підлоги залежно від зрос­ту дітей.

2. Природна вентиляція приміщень дошкільних на­вчальних закладів здійснюється через вентиляційні ка­нали. Окремі системи вентиляції повинні бути в хар­чоблоці, ізоляторі, роздягальнях, туалетних кімнатах.

За відсутності дітей приміщення дошкільних на­вчальних закладів повинні періодично провітрювати­ся. Ефективним є наскрізне або кутове провітрювання. Забороняється провітрювання через туалетні кімнати. Тривалість провітрювання залежить від температури зовнішнього повітря, напрямку вітру та ефективності роботи опалювальної системи. Наскрізне провітрю­вання має проводитися кожні 1,5-2 години з трива­лістю не менше 10 хвилин. У спальнях наскрізне про­вітрювання здійснюється до та після сну дітей.

3. У холодну пору року провітрювання повинно бути закінчене не пізніше ніж за 30 хвилин до приходу дітей із занять або з прогулянки і за 30 хвилин до сну. Під час сну може бути забезпечено доступ свіжого повітря з одного боку приміщення, але за 30 хвилин до підйо­му дітей його припиняють. Після короткочасних прові­трювань допускається зниження температури повітря у групових осередках до +19° С для дітей 4-5 років і до + 18° С для дітей старше 5 років.

У теплу пору року в приміщеннях із постійним пере­буванням дітей забезпечується широкий доступ свіжо­го повітря, а саме через однобічну аерацію приміщень у присутності дітей. Денний і нічний сон має бути при відкритих вікнах, фрамугах, кватирках за відсутнос­ті протягів.

4. Відносна вологість повітря в приміщеннях, де пе­ребувають діти, повинна бути в межах 40- 60 %.

5. Прогулянки на від­критому повітрі повинні проводитися не рідше 2 разів на день. Оптимальний час перебування на відкритому повітрі — 3,5-4 години на день з достатньою руховою активністю. Основними причинами скорочення три­валості перебування на свіжому повітрі є погіршення самопочуття, порушення стану здоров'я дітей, усклад­нення метеоумов.

6. Прогулянки на вулиці дозволяється проводити при температурі повітря не нижче -16° С

/Files/images/159d53cc08a5413f37a9cfc01033faa9.jpeg

Рекомендації батькам!

ЗАГАРТУВАННЯ

Найліпшимпроявом батьківської турботи є спрямування значних зусиль на формування міцного здоров'я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи:


прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;

провітрювання дитячої кімнати та спальні;

обливання;

обтирання;

вмивання прохолодною водою.

У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.

Загартовувати - це означає систематично, багаторазово, дозовано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіологічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури. Головне завдання батьків у процесі загартування - створювати для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміцнити вроджені захисні сили організму.

Коли і як починати загартовувати дитину?

Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини. Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.

Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не - має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження - уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.

Загартовування водою «ДУШ» - температура води літом – +33-+35 °С, слід проводити поступово - через кожні 3-5 днів знижувати температуру води на 1 °С, до температури - +25 °С, водночас уважно стежити за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.

Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зокрема у зв'язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно відновити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.

Які способи загартовування рекомендувати батькамдошкільників?

Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи загартування.

Одягдитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності*. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла. Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнутидитину, якщо похолоднішає. Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці. Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.

Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D), який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто якомога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля будинку басейн, у якому дитина плескатиметься. Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря. Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.

Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.

Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщенні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріжка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з виступами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим рушником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.

Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кінці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холоднішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообігу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав, Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.

Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підготовкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волохатою рукавичкою до почервоніння шкіри.

Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги. Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприємний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.

Простим і зрозумілим засобомпідвищення імунітету є спеціальний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:

Тиждень - Засоби растирання дитини:

Перший - Суха рукавиця

Другий - Волога рукавиця, змочена в теплій воді

Третій - Волога рукавиця, змочена в прох. воді Четвертий- Масажна щітка

Темп зниження температури і застосування масажної щітки визначають відповідно до реакції дитини на процедуру. Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.

Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку обливати прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі процедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на . одне плече дитини і стільки ж на інше.

Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.

Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до двадцяти хвилин. Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.

Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хвилин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг по­трібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ретельно розтирають ноги рушником.

Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання - розпочинають систематичне проведення процедури з теплішої води.

Протипоказання до загартування дошкільників

Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартовування слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні протипоказання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не проводять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина тремтить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.

Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:

- температура повітря вище +30 °С;

- усі форми диспепсії;

- кишкові інфекційні захворювання;

- гострі запальні захворювання.

Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого.

Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах заборонено у разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворювання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швидкого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров'я. Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.

П А М ’ Я Т К А

профілактики гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь

З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь МОЗ рекомендує:

• НЕ вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлений термін.

• НЕ купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб.

Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції.

• НЕ вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.

• При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском.

• Не готувати продукти із запасом. Приготовлені страви бажано вживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають піддаватись вторинній термічній обробці. Зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин.

• НЕ брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання).

• НЕ приготовляти багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо), в незабезпечених умовах.

• При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми – обдати окропом.

• НЕ використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо).

• Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану.

• При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена. Для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води.

• Перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом.

• Обов’язково мити руки після відвідування туалетів.

• При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти.

• Для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами.

• У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне! При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані хворого треба негайно викликати швидку медичну допомогу.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!

Тільки чітке дотримання всіх гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути зараження кишковими інфекціями.

Кiлькiсть переглядiв: 1454

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.